Previous Image
Next Image

info heading

info content


Ім’я на мапі міста: Кинорежиссер Лариса Шепитько

Лариса Шепитько

Лариса Юхимівна Шепітько народилася 6 січня 1938р. в нашому місті. Її батько і мати були вчителями (мати вчилася до війни в учительський інститут). У сім’ї було троє дітей, з яких Лариса була середньому дитиною. Напередодні війни вона разом з батьками переїхала в Єнакієвому, а з початком евакуації потрапила на Урал. Після війни вони жили у Львові. 10 клас дівчина закінчила в Києві і в столиці захопилася кіно. На знімальний майданчик дівчина потрапила випадково. Йшла екранізація роману Е.-Л. Войнич «Овід», яким зачитувалися однолітки Лариси. Втілення улюблених героїв на екрані робило світ кіно ще більш привабливим і привабливим. З кимось познайомившись і чим допомагаючи на зйомках, Лариса стала таємно від матері бігати на київську студію. Навчання в школі закінчувалася, захоплення кіно і ходіння на студію перестали бути таємницею для маминих друзів і знайомих, і хтось із них розповів Ларисі Шепітько про Москву, інституті кінематографії і про унікальну, яка вважається чисто чоловічий, професії — кінорежисурі. Розповів і забув. А Лариса поставилася до цього серйозно і вирішила вступати на режисерський факультет ВДІКу.

Вже в студентські роки знялася в декількох фільмах як акторка «Поема про море», «Таврія», «Спорт, спорт, спорт …» і виявила загострену чутливість до будь-яких проявів моральної нерозбірливості, безсоромності, аморальності, безсоромною підміни добра злом. Шалену відданість мистецтву, незвичайний характер і авторську волю проявила Лариса вже під час зйомок свого першого фільму «Жара» за повістю Чингіза Айтматова «Верблюжа око». Цю дипломну роботу Шепітько робила на «Киргизфільм» — нової кіностудії, яка виникла на початку 1960-х років, буквально напередодні приїзду юної дипломниці з ВДІКу.

Дипломний фільм «Спека» приніс їй першу славу і головний приз на XVI Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах. Після другого фільму, «Крила», про неї заговорили як про яскраву художньої індивідуальності. Визнаний авторитет вітчизняної кінорежисури, відомий професор ВДІКу С.А. Герасимов писав про перших роботах Лариси Шепітько: «Там Лариса як би поставила крапку відліку в масштабі змісту, вимогливості в композиції, в роботі з камерою і актором. Це був серйозний, вражаючий кінематограф, за яким вгадувалася перспектива задумів, жадібність до праці і осягнення секретів життя і мистецтва ». З ці фільмом вона виявилася в Парижі, де про неї з неприхованим захопленням сказали: «Ось нова Грета Гарбо нам явилась».

Шепітько була всіма визнаний майстер типажу. З її легкої руки були відкриті в світ кіно імена М. Булгакова, А. Солоніцина, В. Гостюхіна.

На міжнародному кінофестивалі у Венеції в 1972 році картина «Ти і я» завоювала пам’ятний приз. У знаменитому венеціанському театрі «Феніче» в той же вечір і на тій же сцені, де вручався почесний «Золотий лев» великому Чарлі Чапліну, публіка захоплено вітала і нашого вітчизняного кінорежисера — надзвичайно талановиту й неабияк красиву Ларису Шепітько. Головним фыльмом Л.Ю. Шепітько став фільм «Сходження», який приніс «Золотого ведмедя» з кінофестивалю в Західному Берліні. За своє коротке життя в кіно, менше двох десятиліть, кінорежисер створила чотири фільми і почала п’ятий «Матера.

2 липня 1979 року Лариса Шепітько загинула в автокатастрофі, залишившись одним з найчутливіших, проникливих портретів в кіно. Вона за 41 рік життя сказала вагоме слово в світі кіно і можливо, стала б на один щабель з Тарковським.

 

Інформацію підготувала науковий співробітник Артемівського краєзнавчого музею Дишева Н.В.

Ім’я на мапі міста: Казаки бахмутские, торские и маяцкие


Наиболее заметными событиями в истории заселения и освоения нашего края в начале XVIII века стали строительство Бахмутской крепости (1703) и споры между слободскими и донскими казаками за владение бахмутскими солеварнями, решенные царским правительством в пользу Изюмского слободского казачьего полка (1704). А бунт бахмутских солеваров во главе с атаманом Кондратием Булавиным против царских властей (1705) предвещал Булавинское восстание 1707 – 1708 годов, охватившее весь Дон и часть Слободской Украины. Бахмут, один из центров восстания, был разрушен царскими войсками летом 1708 года. Окончилась для бахмутчан донская вольница, но казачество в нашем крае не исчезло, наоборот, именно в это время появились казацкие формирования, носившие особое название «бахмутских казаков» и не относившиеся ни к донцам, ни к слобожанам, ни к запорожцам. Читать далее

Редкие снимки от «летучего голландца»


Наши краеведы внимательно следят за раритетами, касающимися истории Бахмута, которые время от времени всплывают на интернет-аукционах, в том числе и за границей. Заинтересовали их и эти два снимка, сделанные первой военной зимой 1941 – 1942 годов. Читать далее

Поповнення нової експозиції


Формування експозиції — тривалий процес.

Сучасні події – теж історія, і Музей намагається професійно висвітлювати сьогодення.

На фото фрагмент спільної творчості в експозиції залу сучасності. Головний зберігач фондів І.Корнацький та представник партії «Свобода» Артур Шевцов працюють над наповненням експозиції. До речі саме Артур Шевцов передав в музей декілька цікавих експонатів, що ввійшли в тематичну експозицію «Дмитро Чернявський – Герой України» Читать далее

Дарунки музею


ДМЗавжди приємно отримувати подарунок – тим більше від добрих друзів з щирим серцем.

Дякуємо ЗОШ №18 та І.С. Бусел особисто. Читать далее

Місто, що лікує


Інтерактивний екскурсійний кластер – нова форма роботи музею. Вперше 3 червня студенти медичного училища святкували 90 річчя свого учбового закладу, пройшовши й проїхавши шляхами медичної історії міста. Від протихолерного карантину до сучасної реанімаційного відділення . Читать далее

Стежка в дитинство


28-го травня в музеї пройшла інтерактивна програма «Стежка у дитинство». Діти і дорослі училися проводити своє дозвілля разом – з м’ячем, резиночкою, класиками. Справжній чемпіонат з вуличного багатобор’я. Читать далее

До Дня дитинства


До Дня дитинства в Музеї створено художній простір «Стежка в дитинство»

28 червня о 10.00 гості музею на чолі з науковими співробітниками будуть вирішувати дуже складне запитання – «Назад, в дитинство» чи «Вперед, в дитинство»? Читать далее

Відкрито виставку робіт М. Приймаченко


В музеї відкрито виставку робіт М. Приймаченко.

Своє бачення життя,свій Всесвіт, яскраві думки – як на наш погляд, філософія сучасності у виконанні відомого майстра і неоднозначної особистості.

Вартість перегляду виставки: 3 грн. Читать далее

До Дня пам’яті і примирення


До Дня пам’яті і примирення у Бахмуті поклали квіти до пам’ятників культурної спадщини, пов’язаних з подіями 1941-1945 років.

Ветерани війни та праці, воїни інтернаціоналісти, ветерани збройних сил та діти війни, разом з представниками міської ради, місцевими мешканцями та працівниками музею, розпочали свій маршрут з пам’ятника, який знаходиться на території кераміко-трубного заводу, де пам’ятний знак було встановлено на честь робітників, які боролися за свободу своєї Батьківщини та не повернулись із фронту. Читать далее