Ім’я на мапі міста: Василь Гайворонський, письменник і громадянин


110 років тому народився В.А. Гайворонський, видатний діяч української літератури першої половини ХХст. Захоплений читанням книг хлопець виріс в неабияку постать сучасного літературного процесу. Перша кроки письменника – з оповідань в бібліотечному гуртку до публікацій у газетах «Молодой шахтер» та «Кочегарка». Читать далее

Ім’я на мапі міста: Крымский Сергей Борисович


Кримський Сергій Борисович (2 червня 1930 — 30 червня 2010). Український філософ, культуролог. Лауреат Шевченківської премії (2005), премії ім. Д. Мануїльського (1990), ім. Михайла Туган-Барановського (2000), ім. Дмитра Чижевського (2001). Заслужений діяч науки і техніки України, член Нью-Йоркської академії наук.

Читать далее

Виставка одного експонату №6 «Памяти Артемовского стекольного завода»


Так называется выставка цветного стекла, открывшаяся в фойе Артемовского краеведческого музея 14 июня. На ней представлено цветное стекло 1970-1980-х годов, выпускавшееся нашим заводом. Тогда он переживал расцвет и его художники получали премии и первые места на областных и республиканских выставках СССР. Все они имели специальное профильное образование, талант и любовь к своему делу. Это Н.А. Воинов (1927-1993), который положил начало выпуску художественного стекла на заводе, его молодые тогда сподвижники — Л.А.Фатеева и О.М.Фиголь. Немного их авторских тоже присутствует на выставке. Читать далее

Ім’я на мапі міста: Грінченко Борис Дмитрович


(27 листопада(9 грудня) 1863 -23 квітня(6 травня) 1910.

Український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько –культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань. Читать далее

Ім’я на мапі міста: В.И. Першин


В 1867р. в м Бахмуті діяв орган місцевого самоврядування — Бахмутський міська дума. За перші роки діяльності думою були визначені основні напрямки її роботи. В першу чергу це був розвиток освіти, медицини, землеустрою, зв’язок і транспорт, допомогу сільському господарству, визначення методів формування бюджету, видів платежів.

Читать далее

Ім’я на мапі міста: В честь возрожденного храма


Согласно плану по переименованию городских улиц в связи с мероприятиями по декоммунизации небольшой переулок рядом с городским вокзалом сменит свое имя с 1-го Красноармейского на Всесвятский. Новое наименование будет дано в честь Всесвятской церкви. Читать далее

Ім’я на мапі міста: Переулки, которые не ведут к храму


Недавно, согласно плану переименования улиц Бахмута, 1-й и 2-й Советские переулки были переименованы, соответственно, в 1-й и 2-й Свято-Троицкие, потому, что они вели к давно исчезнувшему Свято-Троицкому храму, стоявшему на месте универмага «Астрон». Читать далее

Ім’я на мапі міста: Кинорежиссер Лариса Шепитько

Лариса Шепитько

Лариса Юхимівна Шепітько народилася 6 січня 1938р. в нашому місті. Її батько і мати були вчителями (мати вчилася до війни в учительський інститут). У сім’ї було троє дітей, з яких Лариса була середньому дитиною. Напередодні війни вона разом з батьками переїхала в Єнакієвому, а з початком евакуації потрапила на Урал. Після війни вони жили у Львові. 10 клас дівчина закінчила в Києві і в столиці захопилася кіно. На знімальний майданчик дівчина потрапила випадково. Йшла екранізація роману Е.-Л. Войнич «Овід», яким зачитувалися однолітки Лариси. Втілення улюблених героїв на екрані робило світ кіно ще більш привабливим і привабливим. З кимось познайомившись і чим допомагаючи на зйомках, Лариса стала таємно від матері бігати на київську студію. Навчання в школі закінчувалася, захоплення кіно і ходіння на студію перестали бути таємницею для маминих друзів і знайомих, і хтось із них розповів Ларисі Шепітько про Москву, інституті кінематографії і про унікальну, яка вважається чисто чоловічий, професії — кінорежисурі. Розповів і забув. А Лариса поставилася до цього серйозно і вирішила вступати на режисерський факультет ВДІКу.

Вже в студентські роки знялася в декількох фільмах як акторка «Поема про море», «Таврія», «Спорт, спорт, спорт …» і виявила загострену чутливість до будь-яких проявів моральної нерозбірливості, безсоромності, аморальності, безсоромною підміни добра злом. Шалену відданість мистецтву, незвичайний характер і авторську волю проявила Лариса вже під час зйомок свого першого фільму «Жара» за повістю Чингіза Айтматова «Верблюжа око». Цю дипломну роботу Шепітько робила на «Киргизфільм» — нової кіностудії, яка виникла на початку 1960-х років, буквально напередодні приїзду юної дипломниці з ВДІКу.

Дипломний фільм «Спека» приніс їй першу славу і головний приз на XVI Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах. Після другого фільму, «Крила», про неї заговорили як про яскраву художньої індивідуальності. Визнаний авторитет вітчизняної кінорежисури, відомий професор ВДІКу С.А. Герасимов писав про перших роботах Лариси Шепітько: «Там Лариса як би поставила крапку відліку в масштабі змісту, вимогливості в композиції, в роботі з камерою і актором. Це був серйозний, вражаючий кінематограф, за яким вгадувалася перспектива задумів, жадібність до праці і осягнення секретів життя і мистецтва ». З ці фільмом вона виявилася в Парижі, де про неї з неприхованим захопленням сказали: «Ось нова Грета Гарбо нам явилась».

Шепітько була всіма визнаний майстер типажу. З її легкої руки були відкриті в світ кіно імена М. Булгакова, А. Солоніцина, В. Гостюхіна.

На міжнародному кінофестивалі у Венеції в 1972 році картина «Ти і я» завоювала пам’ятний приз. У знаменитому венеціанському театрі «Феніче» в той же вечір і на тій же сцені, де вручався почесний «Золотий лев» великому Чарлі Чапліну, публіка захоплено вітала і нашого вітчизняного кінорежисера — надзвичайно талановиту й неабияк красиву Ларису Шепітько. Головним фыльмом Л.Ю. Шепітько став фільм «Сходження», який приніс «Золотого ведмедя» з кінофестивалю в Західному Берліні. За своє коротке життя в кіно, менше двох десятиліть, кінорежисер створила чотири фільми і почала п’ятий «Матера.

2 липня 1979 року Лариса Шепітько загинула в автокатастрофі, залишившись одним з найчутливіших, проникливих портретів в кіно. Вона за 41 рік життя сказала вагоме слово в світі кіно і можливо, стала б на один щабель з Тарковським.

 

Інформацію підготувала науковий співробітник Артемівського краєзнавчого музею Дишева Н.В.