Ім’я на мапі міста: В.И. Першин


В 1867р. в м Бахмуті діяв орган місцевого самоврядування — Бахмутський міська дума. За перші роки діяльності думою були визначені основні напрямки її роботи. В першу чергу це був розвиток освіти, медицини, землеустрою, зв’язок і транспорт, допомогу сільському господарству, визначення методів формування бюджету, видів платежів.

Першин

Свою увагу хотілося б зупинити на такий значимої особистості як Василь Іларіонович Першин. Він в 1889р. стає головою міської Думи і з цього моменту наш Бахмут починає рухатися в напрямку розвитку і процвітання.

Ім’я його дядька Андрія Івановича Першина зустрічається в I половині XIX ст. як старости Троїцького Собору і благодійника. Його батько Іларіон Іванович Першин був гласним губернського Земства в 1870-1876г.г. До свого обрання головою думи В.І. Першин мав одне підприємство, володів будинком вартістю 5 тис. рублів сріблом. Більше ніж за 25 років служби він жодного разу не скористався службовим становищем з метою особистого збагачення.

Під його керівництвом йшло будівництво заводів і фабрик, водопроводу німецьким підприємцем Е.П. Фарке, за що жителі міста були дійсно вдячні. Навіть незважаючи на економічну кризу початку 90-х р, він прикладав максимум зусиль, щоб місто активно будувався.

Василь Іларіонович, як і бахмутчани, в цілому вносив свою лепту в розвиток міської культури і освіти. Він зі своєю дружиною входили в число засновників Музично-Драматичного товариства (1900р.) У нинішніх архівах Дніпропетровська, Харкова, Бєлгорода, Києва, Москви збереглися сотні листів і документів, підписаних Першиним. Ці листи про необхідність відкриття в Бахмуті нових гімназій, училищ, філій банків. Він був опікуном навчальних закладів. Василь Першин не тільки дружив з великими діячами того часу (Новгородцев, Карталов, поет Чернявський, художник Ткаченко), але і допомагав вчитися Борису Вальху, який потім став відомим лікарем і вченим-епідеміологом, засновником Артемівського окружного музею в 1923р. За активної участі міського голови В.І. Першина в 1902р. на центральній площі був відкритий Народний Дім, в якому розмістилися театр, чайна тверезості, громадська бібліотека Лейбова. Були засновані і розвивалися Пушкінська бібліотека служителів земства і Гоголівська бібліотека міської думи.

Подією для Бахмута став і пуск в 1913р. електростанції. Таким важливим і необхідним питанням освітлення з 1904р. займався ні хто інший, як сам Першин. Саме він подбав про якнайшвидше освітлення міста електрикою. Життя в Бахмуті змінювалася, набуваючи цивілізованих рис. Місто все менше ставав схожим на провінційне містечко. Розбили кілька бульварів і скверів, озеленили вулиці насадженнями.

Характерними рисами діяльності Василя Іларіоновича були прозорість фінансування, регулярність скликань думи, систематично видання повних звітів з усіх питань, які були розглянуті управою.

За його заслуги перед містом і городянами в 1896р. на одному із засідань Думи проголосували про присвоєння йому звання почесного громадянина міста «за корисно старанну службу його на посаді міського голови». Про Василя Іларіоновича написали в «Альбомі міських голів Російської імперії», виданому в 1903 р. в Санкт-Петербурзі. У цьому збірнику автори розповіли про кращих градоначальників країни.

 

Інформацію підготувала науковий співробітник Артемівського краєзнавчого музею, Дишева Н.В..